Фактори несприятливого прогнозу в жінок із високим ризиком гострої тромбоемболії легеневої артерії

Анотація

Мета роботи – визначити фактори ризику несприятливого прогнозу у хворих з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) залежно від статі.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 635 пацієнтів з верифікованим діагнозом ТЕЛА за даними мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих судин та/або за результатами автопсії, які були послідовно госпіталізовані до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради за період з 1 січня 2017 року до 1 січня 2023 року. Пацієнти були розподілені на дві групи: ІА група – пацієнти з високим ризиком гострої ТЕЛА, які були виписані зі стаціонару, ІБ група – хворі з високим ризиком гострої ТЕЛА, які померли в госпітальний період. Проаналізовано клініко-анамнестичні, лабораторно-інструментальні показники, проведено статистичний аналіз даних залежно від статі.
Результати та обговорення. Під час аналізу отриманих даних встановлено, що в групі померлих пацієнтів з високим ризиком була значущо більшою частка жінок (72 % при p=0,014). Померлі чоловіки мали тяжчі клінічні прояви, ніж померлі жінки, про що свідчать значущо нижчі показники SpO2 (р=0,022) та більші розміри правого шлуночка за даними ехокардіографії (р=0,036). Своєю чергою в жінок частіше, ніж у чоловіків, спостерігали такий чинник ризику ТЕЛА, як ожиріння (відповідно 61,1 і 28,6 % при р=0,039). З метою визначення незалежних чинників, пов’язаних із госпітальною летальністю у хворих із високим ризиком ТЕЛА залежно від статі, ми провели уні- та мультифакторний логістичний регресійний аналіз впливу досліджуваних чинників. Невелика кількість померлих чоловіків у вибірці (n=14) не дає змогу зробити обґрунтовані висновки, тому аналіз факторів, що впливають на летальність, наведено тільки для жінок. Чинниками, пов’язаними з госпітальною смертю, були: наявність артеріальної гіпертензії в анамнезі (р=0,043), зниження систолічного артеріального тиску (р=0,0003) в гострому періоді та локалізація тромбу в місці біфуркації легеневих артерій (р=0,012). Після виконаного регресійного аналізу ми вивели формулу для індивідуального прогнозування ризику госпітальної смерті для жінок із високим ризиком ТЕЛА. За допомогою ROC-аналізу встановлено, що чутливість отриманої прогностичної формули становить 75,0 %; специфічність  – 83,9 % (площа під ROC кривою 0,867; 95 % довірчий інтервал 0,762–0,938, p<0,0001). Розроблена формула містить доступні загальноклінічні показники та дає змогу уточнити індивідуальний ризик госпітальної летальності для пацієнтів жіночої статі з високим ризиком ТЕЛА.
Висновки. Результати порівняльного аналізу двох підгруп хворих залежно від статі з високим ризиком ТЕЛА, які померли, показали, що чоловіки мали вірогідно нижчі значення SpO2 та більші розміри правого шлуночка за даними ехокардіографії. Своєю чергою в жінок частіше, ніж у чоловіків, був такий чинник ризику ТЕЛА, як ожиріння. За даними мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, додатковими незалежними чинниками, пов’язаними з розвитком смерті в госпітальний період у жінок з ТЕЛА високого ризику, є наявність артеріальної гіпертензії в анамнезі, зниження систолічного артеріального тиску в гострому періоді та локалізація тромбу в місті біфуркації легеневих артерій. Запропоновано формулу, згідно з якою за допомогою виявлених чинників впливу визначають ризик госпітальної смерті в жінок з високим ризиком ТЕЛА.